Учнівська сторінка

    Поява перших живих організмів.
                                                                               
       Передбачається, що перші живі організми Землі могли бути гетеротрофами, тому що їм доступні були готові органічні молекули, які утворюються шляхом хімічного синтезу в первинному середовищі їхнього існування. З появою хемо- і фотосинтезу в атмосфері Землі з'явився і став накопичуватися кисень, після чого почав формуватись «озоновий екран».початковою ланкою в еволюції був синтез перших елементів у пробіонти (попередники живої матерії), з яких потім був побудований увесь навколишній світ. 


Використовуючи гравітаційну та ядерну енергію, великі маси найпростішого хімічного елемента Гідрогену перетворювалися на ядра більш складних елементів. Ядерний нуклеосинтез здійснювався в космічних умовах за участю протонів, альфа-частинок (ядер атомів Гелію — 2 Не) і електронів. Прикладами таких реакцій є реакції утворення стабільних ядер Карбону С та Оксигену О:
У результаті таких процесів здійснювалося накопичення перших хімічних елементів на планеті (Н, С, О, N, Na, Mg, P, S, СІ, К, Са, Fe). Хімічна структура первинних найпростіших біологічних систем представлена першими ЗО елементами сучасної періодичної системи елементів Д. І. Менделєєва.Еволюція життя та середовища, яке оточує це життя, відповідають девізу «Mobiles in mobile» («Рухливий у рухливому»). Екологічні проблеми, які виникали в результаті катакліз-мів у житті планети, розв'язувалися природним шляхом і впливали на процес еволюції. Один з екологічних законів американського вченого Б. Коммонера говорить: «Природа знає краще». Тому сьогодні перед людством постає завдання вивчати закони природи, осягати розумом її мудрість та навчитися не суперечити їм.
Відповідність будови водоростей у звязку з середовищем їх існування.
Водорості-це нижчі, тобто спорові рослини, що містять у своїх клітинах хлорофіл, і живуть переважно у воді. Мікроскопічні організми - Одноклітинні і багатоклітинні, і з великими формами різної будови. Великого різноманітності досягають тут способи розмноження і будова органів розмноження. Навіть за забарвленням водорості неоднакові, тому що одні містять тільки хлорофіл, інші ще ряд додаткових пігментів, фарбують їх у різні кольори.
Поділ водоростей на систематичні групи вищого рангу в основному збігається з характером їх забарвлення, пов'язаної звичайно, з особливостями будови. Водорості розділені по 10 відділів:


 

1. синьо -- зелені водорості;
2. пірофітові водорості;
3. золотисті водорості;
4. діатомові водорості;
5. жовто -- зелені водорості;
6. бурі водорості;
7. червоні водорості;
8.евшенові водорості;
9. зелені водорості;
10.хорові водорості.
                                                 

У науковій літературі досі тривають суперечки про становище в загальній системі, з одного боку, синьо - зелених водоростей і, з іншого боку, всіх тих водоростей, які представлені одноклітинними рухомими формами, забезпеченими органами руху - джгутиками (це майже всі евіленовие водорості, більша частина пірофітових і золотистих водоростей і окремі класи жовто - зелених і зелених водоростей).

Дійсно, синьо - зелені різко відрізняються від інших водоростей простотою внутрішньої організації клітин.


                            

Їх клітини позбавлені оформленого ядра, що зближує їх з бактеріями. Разом з бактеріями синьо - зелені водорості складають розділ організмів, позначений як прокаріоти, тобто''доядерние'', на відміну від всіх інших рослин і тварин, що володіють оформленим клітинним ядром і що позначаються як еукаріоти.



Що ж стосується жгутикових форм водоростей, то тут питання ускладнюється тим, що вони в багатьох випадках близькі до таких же безбарвним формам, що дало привід для об'єднання всіх їх у загальну систематичну групу''жгутикових організмів''і включення в систему тваринного світу.

                                    
З цих позицій світ водоростей як первинних фототрофних організмів єдиний і цілісний. Морфологічне різноманіття його різних гілок є наслідком еволюційного вибуху, викликаного появою фотосинтезу, який забезпечив хлорофілоносним організмам успішний розвиток в чисто абіотичним середовищі. З огляду на особливості будови клітин синьо - зелених водоростей, слід думати, що виникнення хлорофілу сталось ще на прокаріотів рівні, а наявність в даний час подібних хлорофілоностних і безбарвних еукаріотичних жгутикових форм обумовлено морфологічним паралелізмом еволюційного розвитку в різних гілках організмів. У всякому разі, у водоростей подібне явище морфологічного паралелізму поширена дуже широко. Така точка зору добре підтверджується ще і тим, що в межах більшості перерахованих вище відділів водоростей жгутикові форми тісно пов'язані переходами з іншими, типово ''водорослево''структурами - нерухомими клітинами, колоніями і нитками. З іншого боку, в межах деяких відділів є і безумовно вторинні знебарвиться форми.

                            

Таким чином, у нас немає підстав відмовлятися від розгляду водоростей як морфофізіологічні цілісності, від з'ясування їх різноманіття в цілому, походження і взаємних філогенетичних зв'язків. Точно так само з цих позицій цілісності добре виявляються місце і роль водоростей у природі: в історичному плані вони являють собою перший етап у розвитку всього зеленого стовбура рослинного світу, а в загальному кругообігу речовин в природі відіграють величезну роль як первинна ланка всіх харчових зв'язків у водному середовищі і гігантський постачальник кисню в атмосферу.



Значення водоростей у природі і житті людини


1.Водорості є основою живлення багатьох водяних тварин - від одноклітинних до ракоподібних, молюсків, риб, ссавців та ін. Мешканці водойм, як і мешканці суходолу, дихають киснем. Саме водорості у процесі фотосинтезу виділяють кисень, насичуючи ним товщу води та повітря над водоймами.2. У клітинних стінках деяких водоростей (наприклад, червоної водорості кораліни) відкладається карбонат кальцію. З решток таких водоростей створюються інші осадові породи, зокрема вапняк.
3. Зелені одноклітинні водорості можуть бути складовими лишайників.  

4. Клітини водоростей можуть взаємовигідно співіснувати з певними представниками тварин (наприклад, з губками, гідрами, кораловими поліпами, деякими війчастими червами).5. Життєдіяльність наземних рослин залежить від родючості ґрунту. А родючість ґрунту, в свою чергу, залежить від діяльності різноманітних організмів, які у ньому мешкають. Як вам відомо, у ґрунті мешкають і різні представники водоростей. Вони виділяють в довкілля особливі речовини, які сприяють діяльності інших організмів (бактерій, грибів, різних тварин). Водорості виділяють у товщу ґрунту кисень, з їхніх відмерлих решток утворюється органічна речовина ґрунту, що підвищує його родючість. Тому масове розмноження ґрунтових водоростей - «цвітіння ґрунту», яке спостерігають найчастіше навесні або восени, вважають прикметою доброго врожаю.
6. Деякі водорості, як-от хламідомонада, що здатні поглинати розчини органічних сполук, разом з іншими організмами забезпечують процеси самоочищення водойм. Цю властивість водоростей людина використовує для очищення забруднених вод. Досліджуючи видовий склад водоростей тієї чи іншої водойми, людина може зробити висновок про те, наскільки вона забруднена. Це пов'язано з тим, що одні види водоростей можуть мешкати лише у чистих водоймах, а інші надають перевагу водоймам зі значним вмістом органіки. Цей метод оцінювання стану навколишнього середовища дістав назву біоіндикація.

Яке значення водоростей у житті людини? 
1. Людина вживає їх в їжу. Приклад - ламінарія
яку ще називають морською капустою. Цей вид, так само як й інші бурі водорості, містить багато поживних та корисних речовин, наприклад сполуки йоду, необхідного для забезпечення нормального обміну речовин в організмі людини. 
2. Водорості слугують сировиною і для медичної промисловості, адже вони містять різноманітні вітаміни. 
3. Людина споживає в їжу червону водорість порфіра
яку в народі ще називають червоним морським салатом. Цю водорість людина вирощує штучно, зокрема в Чорному морі. Страви з порфіри вважають делікатесними. Загалом люди щорічно вживають в їжу кілька мільйонів тонн водоростей, переважно бурих. 
4. Водорості слугують кормом худобі, їх також застосовують як цінне органічне добриво.
5. Усім відомі такі ласощі, як пастила чи мармелад. їх готують на основі агару - драглистої речовини, яку добувають з різних червоних водоростей,

зокрема з поширеної в Чорному та Азовському морях філофори. Проте найбільше агару потребує мікробіологічна промисловість: з нього виготовляють штучні поживні середовища для вирощування корисних бактерій і грибів. 
6. З водоростей, переважно бурих та червоних, добувають різні органічні кислоти, барвники, клейкі речовини тощо. З бурих водоростей виготовляють захисні плівки, якими вкривають різні предмети.
7. Водорості використовують у біологічному методі очищення забруднених вод. Він полягає в тому, що стічні води підприємств, каналізацій тощо відстоюють у послідовно сполучених між собою водоймах. У кожній з них певні організми, серед яких різні види водоростей та бактерій, вилучають із води шкідливі речовини. Відмерлі водорості опускаються на дно водойм, де утворюють органічний мул. Потім його застосовують як добриво.
Чи можуть водорості завдавати шкоди людині? Водорості можуть мати і певне негативне значення. Наприклад, водорості разом з іншими організмами можуть оселятись на підводних частинах суден, гідротехнічних споруд (наприклад, шлюзах). Тим самим вони заважають їхній нормальній роботі.


Підсумки

Водорості виробляють величезну масу органічної речовини, збагачують воду та повітря киснем, слугують основою живлення багатьох водяних тварин. Вони беруть участь в утворенні осадових порід та ґрунтоутворенні. Водорості людина вживає в їжу, використовує як корм для худоби, органічне добриво та сировину для вироблення різних хімічних сполук та лікарських препаратів.

Комментариев нет:

Отправить комментарий